Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гумен

Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний. Рудч. Ск. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕН"
Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный. Желех.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ. Шух. І. 193.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ. Желех.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні. Левиц. Пов. 120.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.