Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна.
Ільтиця, -ці, ж.
1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа.
2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті.
Німчик 2, -ка, м. Ум. отъ німець.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Спосібно нар.
1) Пригодно, нужно.
2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Куди йому спосібно йти.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина.
