Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Німота, -ти, ж.
1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить.
2) соб. Нѣмые.
3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати.
1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю.
2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Пограти, -граю, -єш, гл.
1) Поиграть.
2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. А котрий котрого пограв.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було.
Ходяка, -ки, ж. Въ загадкѣ: свинья. Стоїть стояка ( = дуб), на стояці висяка ( = жолудь), під стоякою ходить ходяка, у стояки просе ходяка висяки.
