Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулька

Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКА"
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.