гудіння 1

Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.

Випадкові слова

Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії. Гол. І. 40.

повністю...

Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку. МУЕ. І. 100.

повністю...

На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. Н. п.

повністю...