Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. У Ranunculus acris. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть.
Палаш, -ша, м. Палашъ. В правій руці, палаш держе. Палашем посік того змія.
Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.
