Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукля

Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКЛЯ"
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Коромолувати, -лую, -єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни. Конст. у.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.
Шерепатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.