Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукання

Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАННЯ"
Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Няньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Потертися, -труся, -тре́шся, гл. 1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. І. 187. 2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius. Вх. Пч. II. 9.
Шубраток, -тка, м. Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.