Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гультяй

Гультя́й, -тяя́, м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Чуб. ІІІ. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬТЯЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬТЯЙ"
Берестюк, -ка, м. = берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. І. 118.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Кв. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє. Шевч.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані. Грин. ІІІ. 147.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬТЯЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.