Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей.
Натрутити Cм. натручувати.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи.
Скласти, ся = складати, -ся.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться.
