Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили.
Нала́суватися, -суюся, -єшся, гл. Налакомиться.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась.
Травити, -влю́, -виш, гл.
1) Варить, переварить (пищу).
2) Тратить, терять. У козака так но жити, день за днем на тім травити, щоб співати, танцювати, дівчатонька ціловати.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Чи вже.... у місто удьорила.
Хи! меж.
1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є.
2) Дѣтск. Обожжешься.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче.
