Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулящий

Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. 40). Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. Левч. 35. А я осе гулящим часом до вас. Левиц. І. 324. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. Чуб. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЩИЙ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Безкостий, -а, -е. Не имѣющій костей, безкостный. Чуб. І. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Понехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Пренебречь. 2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. Черниг. г. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили. Зміев. у.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Пружина, -ни, ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. І. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. 3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Сим. 20. Подобное же для звѣрей. О. 1862. II. Кух. 62.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.