Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулящий

Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. 40). Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. Левч. 35. А я осе гулящим часом до вас. Левиц. І. 324. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. Чуб. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЩИЙ"
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла. Грин. II. 21.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Настерігати, -га́ю, -єш, сов. в. настерегти, -режу, -же́ш, гл. Подстерегать, подстеречь, подкарауливать, подкараулить.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл. 1) = пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.