Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гунька

Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬКА"
Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться. Вх. Зн. 43.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.