Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла.
Розняти Cм. рознімати.
Таськати, -каю, -єш, гл. Призывать утокъ, крикомъ: тась-тась!
Убути Cм. убувати.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка.
