Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудючий

Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЮЧИЙ"
Безуставично Cм. безуставичне.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах. Стор. МПр. 65.
Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.  
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.