Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди.
Склюбачитися, -чуся, -чишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Склюбачится бабин пес.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Упустити Cм. упускати.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. 2) Развѣваться.
