Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурака

Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.