Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурака

Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл. 1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122. 2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Мил. 33. Виливали переполох, вмивали од уроків. Кв. Від уроків і Бог не заховає. Ном. На бджолу уроки нападуть. Мнж. 152. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. Мнж. 152. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище. Шух. І. 210.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.