Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузувати

Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗУВАТИ"
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Возростивши нар. Выросши, взрослый, взрослая, взрослое. не розростивши. Малыхъ лѣтъ, малолѣтній. У хаті нікогісінько, — хоть тури гони! діти не возростивши були, от воно й позабірало худобу. Харьк.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Поблудитися, -джуся, -дишся, гл. = поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися. Грин. III. 481.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Ном. № 13335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.