Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулиця

Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. Грин. ІІІ. 128, 72, 341. К. Дзв. 173. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Грин. ІІІ. 99. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. Чуб. V. 651. За дудочку да й на гулочку. Грин. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИЦЯ"
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Котелок, -лка, м. 1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.