Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулиця

Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. Грин. ІІІ. 128, 72, 341. К. Дзв. 173. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Грин. ІІІ. 99. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. Чуб. V. 651. За дудочку да й на гулочку. Грин. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИЦЯ"
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.
Проказати Cм. проказувати.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. 1. 202.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.