Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулюкати

Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЮКАТИ"
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Відслонити, -ся. Cм. відслоняти, -ся.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Заблища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Заблестѣть, засверкать.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Кошва, -ви, ж. соб. Кошки. Брацл. у.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.