Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гумористичний

Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях. Левиц. І. 463.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМОРИСТИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМОРИСТИЧНИЙ"
Злобний, -а, -е. = злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Котл. Ен. І. 17.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. І. 123.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМОРИСТИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.