Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзичати

Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Клепець, -пця́, м. 1) = клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Мкр. Н. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах. Рудч. Ск. І. 75.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Посл. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить. Чуб. V. 73.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. І. 255.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.
Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.