Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загуритися

Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУРИТИСЯ"
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Г. Барв. 167.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Наволічи́ гл. = наволокти. Желех.
Перебенда, -ди, ж. Шутка, болтовня, балагурство. Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду. Гол. III. 351.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці. Грин. ІІІ. 285.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Улучний Cм. улучен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.