Грізд, гро́зду, м. Пробка.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Камінь буде дудніти.
Кислище, -ща, с. (ки́шлище?). Стадо, гнѣздо, сборище рыбъ, насѣкомыхъ.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату.
Українофилка, -ки, ж. Украинофилка, любительница всего украинскаго.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
