Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Невтомно нар. Неутомимо.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Повічайка, -ки, ж. = повіка.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона.
