Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задавити

Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Друзь, -зя, м. = друг. Чи не вб'єте або чи не скараєте вірного мого друзя. Мет. 403.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Запля́ми́тися, -млю́ся, -м́ишся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась. Н. п.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Спамятати, -та́ю, -єш, гл. Вспомнить. Не спам'ятаю коли саме це діялось. Канев. у.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.