задавити
Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Нудьга його задавила на чужому полі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Том 2, ст. 33.