Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задавити

Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Висапатися, -паюся, -єшся, гл. Отдышаться.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Мерза́, -зи, ж. Гадость, мерзость. Вх. Зн. 35. Угор.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Повечоріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб. III. 169.
Позчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами. Левиц. І. 62.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Зміев. у. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити. Драг. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.