Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задавити

Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДАВИТИ"
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Дя́бель, -бля, м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Кріпшати, -шаю, -єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Шершень, -шня, м. Насѣк. Шершень. Чуб. 1. 52. Рудий шершень. Ном. № 3551.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.