Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Джє́мори мн. Густой кустарникъ. Воли пасуться низом.... джєморами, — гущавинами з корчів.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько.3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Вже трейті півні переспівали.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи.
Характерствувати, -вую, -єш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Вже ворожитья, характерствує.
