Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.

Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.

Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать. Аф.

Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.

Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.

Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.

Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.

Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.

Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.