Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук.
Загремихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Загремѣть, загромыхать. Як застукотить у сінях, загремихтить.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Сріберний, -а, -е. = срібний. Твій сріберний перстень.
