Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загубити

Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Барвисто нар. Цвѣтно, разноцвѣтно, цвѣтисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.
Глевтяк, -ка, м. и глевчак, глев'як, -ка, м. Мякишъ недопеченнаго хлѣба. Аж баба хліб бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Котл. Ен. ІІІ. 38.
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Приділити Cм. приділяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.