Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загубити

Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця. Грин. ІІІ. 486.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.