Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загубити

Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Підскочити Cм. підскакувати.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Поналітати, -та́ємо, -єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.