Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загубити

Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУБИТИ"
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала. Котл. Ен. IV. 17.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні. Харьк. г.
Увижатися, -жаюся, -єшся, гл. Мерещиться, представляться, казаться. Уночі мені таке страшне ввижається.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало? Рудч. Ск. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.