Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата!
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Невістка соннивая, дрімливая.
Шамнути, -мну, -неш, гл.
1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув.
2) Поналечь на весла. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах.
3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Ніщо не шамне.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий.
