Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задвигтіти

Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВИГТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВИГТІТИ"
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ. К. ПС. 61.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Промолотити, -лочу, -тиш, гл. Промолотить извѣстное время. У вдови промолотили ми з тиждень.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДВИГТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.