Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задвигтіти

Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВИГТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВИГТІТИ"
Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш, сов. в. надійти́, -дійду́, -деш, гл. 1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Стор. МПр. 53. Надходить вовк. Рудч. Ск. І. 22. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. Надходить осінь. МВ. І. 89. Звідусюди надіходять непотішні вісти. К. ЧР. 2) Иногда посѣщать, посѣтить, иногда бывать, быть.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Розм'якти, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша. Котл. Ен.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДВИГТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.