Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загуркотати

Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Ком. II. 34. Буря повстала, загуркотіло. Мет. 58. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Левиц. Пов. 317. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати. Грин. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУРКОТАТИ"
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Округлити Cм. округляти.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Рижієвий, -а, -е. Сдѣланный изъ рижія. Рижієва олія. Мир. Пов. І. 142.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410. 2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.