Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає.
Канава, -ви, ж.
1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте.
2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Ослін, зроблений з лодвів.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша.
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть.
Привести, -веду, -де́ш, гл.
1) Cм. приводити.
2) Родить. Жінка привела дитя. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Кобила привела коника.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло.
