Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Договорились до синього пороху.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Ще дужче злостує.
Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Повідчіплювати, -люю, -єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
Теремок, -мка, м.
1) Ум. отъ терем.
2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки.
3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа.
3) мн. бахрома.
Урочище, -ща, с.
1) Урочище.
2) Cм. уроки.
