Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бебехи, -хів, м. мн.
1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.
2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу.
3) Удары. А Хома знай його бебехами годує.
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Відібрати Cм. відбірати.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Посхоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Посхоплювались ми на віз.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу.
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
