Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Ліщи́на, -ни, ж. Орѣшникъ, Coryllus Avellana L. Ой гай, гай, шумить гай, зашуміла ліщина. Кущі зеленої ліщини. Ум. ліщи́нка, ліщинонька, ліщиночка. Ти б пішов ти ліщинки де заробив ґринджоли, огород би обгородили. Зашуміла ліщинонька. Сировая ліщиночко, чом не гориш, тільки куришся?
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.
