Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзижчати

Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЖЧАТИ"
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Очеретина, -ни, ж. Стебель камыша. Бігли три дівчини, вирвали три очеретини. Чуб. І. 127. Щоб тебе очеретиною зміряли! Пожеланіе смерти (отъ обычая мѣрять мертвеца камышиною). Мил. 168. Ум. очеретинка, очерети́ночка. Прямесенька як очеретиночка. О. 1862. IV. 71.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Пеклуватий, -а, -е. Заботливый.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗИЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.