Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Палати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Восковая свічка цілу ніч палала. Лютим огнем, яростію палають без міри.
2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема.
3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Cм. опалати.
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. Допекли (ляхи) козакам і поспільству.
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. .
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний!
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Так чобіт і грузне — трясовина.
Убгати Cм. убигати.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
