Буван, -на, м. = бовван.
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Голодному завсіди полудня.
Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia.
Отуха, -хи, ж. Ободреніе, утѣшеніе. Тільки його й отухи, що вип'є.
Столітній, -я, -є. Столѣтній. Столітнії очі як зорі сияли. Ліс столітній тихим сном дрімає.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла.
Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта.
