Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля.
1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька — не дулька: як уразить, шо заболить.
3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней.
4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія.
5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки.
6) Раст. Prunus insititia.
Нагна́ти Cм. наганяти.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Слівце од видавництва.
Привичити Cм. привичати.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.
