Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. Козаченьку-білозору, говори зо мною! 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце.
2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ.
3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Ціжби, -бів, ж. Сапоги. Тепер усе мі грайте! Чорні ціжби попраскали, червени мі дайте.
