Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заґелґати

Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Велет, -та, м. = велетень. Уман. І. 68.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Наскось нар. Наискось. О. 1861. XI. Свид. 34.
Натікати, -ка́ю, -єш, сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897.
Обширь, -рі, ж. 1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Поверхниця, -ці, ж. 1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу. Шух. І. 138. 2) Попона поверхъ сѣдла. Вх. Зн. 61. Ум. поверхничка.
Пшінка, -ки, ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. ІІІ. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАҐЕЛҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.