Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загуляти 2

Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його. Левиц. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУЛЯТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУЛЯТИ 2"
Вихрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вихреститися, -щуся, -стишся, гл. Принимать, принять христіанство. Вихрестився десь один жид. Грин. II. 149.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Перекошувати, -шую, -єш, сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Розвішати Cм. розвішувати.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУЛЯТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.