Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задекретувати

Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЕКРЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЕКРЕТУВАТИ"
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Сим. 185. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. О. 1862. VI. 57. Давай прикорхнем трохи. Черк. у. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи. Мир. Пов. II. 108.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЕКРЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.