Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задекретувати

Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЕКРЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЕКРЕТУВАТИ"
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Ли́стка, -ки, ж. = листа. Вх. Лем. 432.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20.
Обчесати Cм. обчісувати.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЕКРЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.