Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загусти

Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. ЗОЮР. II. 31. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» Шевч. 57. А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Рудч. Ск. І. 64. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. Шевч. 611. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Мнж. 55. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Н. п. Г. Барв. 288. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько. Мет. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУСТИ"
Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. Ум. бритвочка, бритовка.
Вистерігати, -гаю, -єш, сов. в. вистерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, — я й догадаюсь: побіжу, води їй унесу. Г. Барв. 112. 2) Предостерегать, предостеречь.
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. 1862. III. 49). 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. Левиц. І. 304. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5)ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы. Сим. 4, 5.
Увечері нар. Вечеромъ. Ум. увече́рочку. Ой нема та й не буде, хиба ввечері прибуде, а ввечері-ввечерочку, а уночі в холодочку. Грин. III. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.