Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзвонити

Задзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗВОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗВОНИТИ"
Багрій, -рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк.
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Викосити Cм. викошувати.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗВОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.