Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзєкати

Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗЄКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗЄКАТИ"
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Відвідний, -а, -е. час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ. Вх. Зн. 7.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Рапак, -ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗЄКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.