Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзєкати

Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗЄКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗЄКАТИ"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю. Грин. ІІІ. 539.
Гирло, -ла, с. = гірло.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗЄКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.