Запа́льчастий, -а, -е. Запальчивый, вспыльчивый. Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться, а то ще й будуть ся бити.
Мі́сно нар. = міцно.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Свитина, -ни, ж. = свита. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок....
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка.
