Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запола

Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛА"
Андара́к, -ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Левиц. І. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Рудч. Ск. І. 136. Ум. машинка.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Оскубуватися, -буюся, -єшся, гл. = оскубатися. Качки оскубуються — дощ буде. Ном. № 13401.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Прийгра, -ри, ж. = пригра. Пасіка роїста на притру вийшла. К. ЦН. 237.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.