Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заподіти

Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОДІТИ"
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Настрашитися, -шуся, -шишся, гл. Напугаться. Желех.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни. АД. І. 94.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.