Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заподіти

Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОДІТИ"
Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Бібулястий, -а, -е. Похожій на бібулу. Желех.
Бірше нар. = більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш. Гн. І. 59.
Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ. Вх. Зн. 13.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.