Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Згі́нний, -а, -е. згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. Ростеклось добро усе, як слина по воді.
2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Ростеклося товариство, хто куди. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Ростеклися, як руді миші.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут.
