Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполоч

За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась. К. I. 48.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.