Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполоч

За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Вавонька, -ки
Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Переліг, -ло́гу, м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Років десять або п'ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш. ЗОЮР. І. 144.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.