Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполоч

За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОЧ"
Бозуля, -лі, ж. Шишка (на тѣлѣ), желвакъ, то же, что и ґуля. Вх. Лем. 393. Ум. бозулька.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Мир. ХРВ. 36. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає. К. МБ. XI. 141.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.