Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запозичити

Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя. Желех.
Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Вибаяти, -баю, -єш, гл. Выболтать, разсказать. Що бають, то вибають. Ном. № 7810.
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Поплітати, -та́ю, -єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.
Пройматися, -маюся, -єшся, сов. в. пройня́тися и проня́тися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр. 2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози. Мир. ХРВ. 330.
Хропнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться. Біг, да як хропнувсь об груду.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.