Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запозичити

Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Викосити Cм. викошувати.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Долата́ти Cм. долатувати.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь. Кв.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували. Драг. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.