Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запозичити

Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗИЧИТИ"
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Паритися, -рюся, -ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився. Ном.
Піскуватий, -а, -е. Песчаный. Зміев. у. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко. Зміев. у.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Сіконути, -ну, -неш, гл. Сильно сѣкнуть. рубнуть. Щоб тебе кат сіконув перед великими вікнами. Ном. № 3689.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.